Яготин – Ташань – Переяслав

Яготин – хут. Трубівщина – срібне джерело – с. Ташань (Ташанський парк, 1775) – с. Лецькі – с. Циблі (зруйнована та затоплена церква) – м. Переяслав-Хмельницький (музей народної архітектури та побуту) – хут. Чирське – з.ст. Переяславська

Спочатку дана покатенька планувалась як дводенний велопохід, але, зрештою, почувши відмови поїхати у більшості учасників, ми вирішили все-таки поїхати, але не в похід, а у покатеньку з урізаним маршрутом. І, в принципі, ми не помилилися; такою групкою їхати в похід якось не особливо цікаво, зате на швидкісну покатеньку якраз.

Маршрут: Яготин – с. Ничипорівка – хут. Трубівщина – срібне джерело – с. Фарбоване – с. Капустинці – с. Ташань (Ташанський парк, 1775 рік) – с. Шевченкове – с. Виповзки – с. Лецькі – с. Циблі (зруйнована та затоплена церква) – м. Переяслав-Хмельницький (музей народної архітектури та побуту) – хут. Чирське – с. Студеники – с. Переяславське – з.ст. Переяславська

Джерела інформації, використані для підготовки маршруту:
http://www.velokiev.com/forum/viewtopic.php?t=25028
http://www.velokiev.com/forum/viewtopic.php?t=24335
http://www.velokiev.com/forum/viewtopic.php?t=24184
http://www.velokiev.com/forum/viewtopic.php?t=5583
http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=1906
http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=2535
http://www.raskopki1.kod.kiev.ua/cibli/index.htm

Учасники:

  1. Сахно Андрій, LW, керівник-організатор;
  2. Ричкін Сашко, crawfish;
  3. Щербатій Шурік, Fabio.

Хто не поїхав - ви багато втратили... Маршрутик вийшов чудовий, а погода взагалі суперррр!!!!

О 4-10 зустрілися на Троєщині біля Флоренції, ми о 4-50 вже були на Дарницькому вокзалі. Купили квитки, пропустили першу тягу, і, зустрівшись із Шуриком, сіли на другу. Дорога протікала непомітно; зрідка було чути похропування велосипедів, у сенсі велосипедистів. О пів на восьму ми вже були в Яготині і неквапливо збиралися в далеку дорогу, змащували вели, перебуваючи в повному невіданні, куди нам їхати у такому тумані (видимість була не більше 150 метрів). Розрулившись по карті і, нарешті, побачивши пролом у бетонній стіні, ми поїхали геть від Яготина.

Швидко проїхавши околиці містечка, ми під'їхали до траси Київ-Харків; переходити було дуже стрьомно і доволі небезпечно - машини їдуть швидко, видимість низька, навіть нам світло їх фар погано видно тільки метрів за 100-150, а далі взагалі не видно, що вже говорити про те, як ми їм видні. Але, на щастя, без пригод перебравшись на інший бік траси, ми поїхали далі у бік хутора Трубівщина, поблизу якого знаходиться широковідоме джерело води з домішками срібла.

Над дорогою, полями, лісами плив туман... Десь вдалині виднілися проблиски сонечка, краса неймовірна. Приїхавши до джерела, ми були вражені красою навколишньої природи: заливні луки, лісок, березки, туманчик, дерев'яна церква і справді смачна вода. У цьому місці ми вперше поматрасили, влаштувавши сніданок після безсонної ночі. (Примітка: біля джерела ми були приблизно о 8-30 ранку, хоча можливо і пізніше, проїхавши приблизно 11 км від Яготина).

У районі 9-30 виїхавши від джерела і трохи поблукавши ярами з постійними зупинками по фотопотребі, ми опинилися у с. Ташань, біля відомого Ташанського парку, приблизно о 11-00 годині ранку (близько 20 км від джерела). Чесно кажучи, я взагалі не цікавився історією створення парку, але вже те обставина, що його заснування датується 1775 роком, гідне поваги. Парк, звичайно, досить занедбаний, але, на мою думку, у цьому є деяка чарівність, тим більше восени. Вкриті листям стежки, зеленою ряскою озера, напівзруйновані від старості містки на тлі осені створюють чудові осінні краєвиди. На жаль, весь парк не вдалося подивитися, тому що ми були дуже обмежені в часі, і тому близько 12 години дня поїхали у бік Переяслава. Незважаючи на обмеження часу, ми вирішили заїхати і в с. Циблі, де знаходиться затоплена та напівзруйнована церква. (Примітка: у парку ми провели близько години)

Проїхавши всього близько 7 км від с. Ташані, у с. Шевченкове, занадто протяжно озирнувшись назад (кілька секунд), щоб побачити, наскільки відстав Саня, в цей момент Шурик відчув, що в нього пробите колесо і зупинився впоперек дороги та зліз із вела. Коли я подивився на дорогу, було вже пізно: до вела залишалося, напевно, 4-5 метрів, коли я спробував вивернути вліво (вправо повертати не було можливості), до нього вже було близько 2 метрів (плюс-мінус). Поворот виходив дуже різкий, і так я вискакував на середину дороги, тому я вивернув кермо вправо і натиснув на гальмо, сподіваючись загальмувати. (Примітка: незадовго до поїздки у мене були дуже ослаблені гальма, тому звик різко натискати на гальмо, а на момент поїздки вони вже були добре налаштовані, але звикнути до них я не встиг...). І загалом, далі все як у казці: політ через кермо, пташки та, на щастя, без білих тапочок... У результаті у Шурика пробита камера, а у мене здерта шкіра на правій долоні і трохи вирвана шкіра з м'ясом на лівому лікті, а також синці на обох ногах та лівій руці. Потім ще в дорозі виявилося, що передня перекидка не працювала, але Шурик її пошустрому полагодив, а вже вдома побачив, що ще й кермо погнулося. Швидкість на момент падіння була близько 20-25 км/год. Отже, ми, втративши близько 40 хвилин, поїхали далі.

Забувши, що наш поворот трохи далі за с. Виповзки, я вирішив повернути ліворуч на ґрунтовку одразу у селі, і ми вже поїхали далі на с. Циблі. Трохи прокатавшись переораними полями та пожовклими луками, ми приїхали до с. Лецьки (хто тут, де ми????). Ще раз підтвердивши той факт, що у місцевих щось питати марно: нам порадили поїхати трасою до Переяслава, а потім назад у с. Циблі (гак приблизно на 15-20 км додатково). Але, подивившись в карту і побачивши заповітну грунтовку, ми знову згорнули, трохи покататися по осіннім полям...

У с. Циблі ми скупилися в магазинчику для чергового матраца, вчергове дивуючись, наскільки в селі все зроблено акуратно і навіть є багатоповерхові будинки міського типу. Майже не втративши час на пошуки місцезнаходження церквушки, ми опинилися на березі Канівського водосховища. Тут ми і влаштували обід з видом на церквушку, узбережжя Дніпра, п-ів Трахтемирів, Київ, Канів. До церкви, підбиратися часу в нас було мало, тому пообідавши і вдосталь помилувавшись околицями, ми рушили далі у бік Переяслава-Хмельницького. (Примітка: від с. Ташань до с. Циблі близько 32 км, у с. Циблі ми були близько 14-00, а о 15-00 вже виїхали на Переяслав)

Всю дорогу до Переяслава-Хмельницького нам дошкуляла мошкара, яка раз у раз норовила влетіти в око або в рот, тому доводилося їхати на повному автопілоті. Відразу на околицях Переяслава знаходиться парк народної архітектури та побуту. Як завжди, покатавшись парком зі швидкістю пішоходів, помилувавшись красою, зрідка роблячи короткі фотозупинки. (Примітка: проїхали близько 13 км, і близько 16-00 були вже в парку, гуляли парком приблизно годину)

Незважаючи на нестачу часу, ми вирішили встигнути на електричку о 18-34. Виїхавши приблизно о 16-50 з території парку-музею, роблячи численні зупинки через болі в колінах у Сані, незважаючи на те, що вже подолали понад сотню кілометрів цього дня, ранній старт, накоплену втому... На одному з перехресть у Переяславі-Хмельницькому, даішники, у яких я питав, як проїхати на Переяславську, поставили зустрічне запитання: "Чи не вас ми бачили в районі Ташані?". Дрібниця, а приємно що навіть даішники звертають увагу на велосипедистів :) І орієнтуючись на час відправки електрички о 18-22, оскільки я примудрився прочитати її відправлення з Яготина, а не зі ст. Переяславська. Зрештою, ми таки проїхали ці 31 км і за п'ять хвилин до відправлення електрички купили квитки: таки встигли... А наступна електричка була б тільки через дві години.

Під'їжджаючи електричкою до Києва, я попросив друга забрати нас з Дарниці: я вже трохи замахався майже весь час їхати ведучим, крім того, руки втомилися через бинти (важко кермо тримати). У результаті в районі 21-15 я вже був удома :)

Підсумки:

  1. Маршрут вийшов класний, але перевантажений пам'ятками. Хоча якби в рамках походу, то було б саме те - менший кілометраж і більше часу, але не цього разу....
  2. Час прибуття до Яготина 7.21, а відправлення з Переяславської 18.34. Тобто у нас на все про все було всього 11 годин 13 хвилин, як мінімум 1.13 потрібно викреслити на ремонти, рихтування моїх рук. Тобто чистого часу на всю покатушку у нас було близько 10 годин і це на чотири матраци!! та купу інших зупинок!!!!
  3. Час у дорозі 7:20:48, кілометраж 130,50 км. Це від будинку до будинку і з урахуванням того, що парками ми накатали приблизно 2 години на швидкості 5 км/год. Тобто реальна середня швидкість у нас була близько 22,5 км/год. Асфальтом ми їздили на швидкості 25-30 км/год, в гірку 15-20-25 км/год, по грунтах 20-25 км/год (за винятком парків).
comments powered by Disqus

Author: LW

Date: 2007-10-06

Country: Ukraine

Location:

Category: Cycling

participants